Поради батькам
Вміння читати – необхідна навичка у початковій школі, без якої навчання буде складним, малоефективним та стресовим для дитини. І чим краще дитина володіє цією навичкою, тим легше їй сприймати інформацію, запам’ятовувати та освоювати нові знання. Пропонуємо вам 5 технік для збільшення швидкості читання. 😀
Займайтеся з дитиною лише 10-15 хвилин на день і вже зовсім скоро ви побачите суттєвий прогрес!
1️⃣ Вчіть скоромовки.
Дитина вчиться швидко говорити, тим самим збільшуючи швидкість мови. Як наслідок – вона починає і швидше читати та навіть думати. Спочатку добре вивчіть скоромовку. Нехай дитина повільно повторює декілька разів і лише потім починає повторювати якомога швидше.
Ось декілька скоромовок для запам’ятовування:
Дитина вчиться швидко говорити, тим самим збільшуючи швидкість мови. Як наслідок – вона починає і швидше читати та навіть думати. Спочатку добре вивчіть скоромовку. Нехай дитина повільно повторює декілька разів і лише потім починає повторювати якомога швидше.
Ось декілька скоромовок для запам’ятовування:
✅ Два дроворуби, два колуни, два дроворуби.
✅ Від тупоту копит пил по полю летить.
✅ У боярина бобра немає багатства, немає добра. Два бобри у бобра – краще від всякого добра.
✅ Збирала Маргарита маргаритки на горі. Розгубила Маргарита маргаритки у дворі.
✅ Від тупоту копит пил по полю летить.
✅ У боярина бобра немає багатства, немає добра. Два бобри у бобра – краще від всякого добра.
✅ Збирала Маргарита маргаритки на горі. Розгубила Маргарита маргаритки у дворі.
2️⃣ Робіть спеціальні дихальні вправи.
Іноді причина повільного читання – неправильне дихання, наприклад, дитина говорить фразу, коли вдихає. Пропонуємо займатися такою вправою: дитина робить глибокий вдих та на видиху промовляє якомога більше слів. Якщо їй це легко вдається, нехай на видиху читає текст.
Іноді причина повільного читання – неправильне дихання, наприклад, дитина говорить фразу, коли вдихає. Пропонуємо займатися такою вправою: дитина робить глибокий вдих та на видиху промовляє якомога більше слів. Якщо їй це легко вдається, нехай на видиху читає текст.
3️⃣ Розставляйте у словах наголос.
Щоб дитина не читала по складах, а вчилася читати слово повністю, розставляйте в словах наголос. Якщо приділяти увагу при читанні наголосу – читати по складах не вийде. Ви також можете розклеїти вдома стікери зі словами з наголосом. Постійно ускладнюйте слова – від простих, де тільки 2 склади, до довгих слів. Нехай зустрічається з цими словами – промовляє та вчиться це робити цілком і швидко.
Щоб дитина не читала по складах, а вчилася читати слово повністю, розставляйте в словах наголос. Якщо приділяти увагу при читанні наголосу – читати по складах не вийде. Ви також можете розклеїти вдома стікери зі словами з наголосом. Постійно ускладнюйте слова – від простих, де тільки 2 склади, до довгих слів. Нехай зустрічається з цими словами – промовляє та вчиться це робити цілком і швидко.
4️⃣ Будуйте сходинки зі слів.
Сходи зі слів – це подовження фраз. Наприклад:
Сходи зі слів – це подовження фраз. Наприклад:
✅ Білочка
✅ Білочка стрибає
✅ Білочка стрибає по деревах
✅ Білочка стрибає по деревах у лісі
✅ Білочка стрибає по деревах у лісі та збирає горішки
✅ Білочка стрибає по деревах у лісі та збирає горішки для своїх діточок
✅ Білочка стрибає
✅ Білочка стрибає по деревах
✅ Білочка стрибає по деревах у лісі
✅ Білочка стрибає по деревах у лісі та збирає горішки
✅ Білочка стрибає по деревах у лісі та збирає горішки для своїх діточок
Такі сходи не тільки допомагають кращому читанню, а й тренують дихання. Окрім тренування – це ще і весела гра, адже ви можете придумувати разом з дитиною свої сходинки, які їй потім буде читати цікавіше та з більшим натхненням.
5️⃣ Таблиці Шульте.
Швидкість читання багато в чому залежить також і від того, як швидко рухається погляд від рядка до рядка. Деякі діти не можуть читати текст послідовно: вони «перестрибують» через рядок, пропускають слова та навіть цілі речення, постійно повертаються на початок і т.д. Виправити цю проблему допоможуть таблиці Шульте. Це такі квадратні таблиці 5 × 5, в осередках яких розміщені числа від 1 до 25. Іноді стовпців і рядків буває більше. Суть цих таблиць проста: потрібно швидко і послідовно знаходити числа. В інтернеті є багато сайтів з таблицями Шульте. Можна також завантажити додаток на мобільний телефон (AppStore, GooglePlay) і тренувати навик, як з'явиться час.
Швидкість читання багато в чому залежить також і від того, як швидко рухається погляд від рядка до рядка. Деякі діти не можуть читати текст послідовно: вони «перестрибують» через рядок, пропускають слова та навіть цілі речення, постійно повертаються на початок і т.д. Виправити цю проблему допоможуть таблиці Шульте. Це такі квадратні таблиці 5 × 5, в осередках яких розміщені числа від 1 до 25. Іноді стовпців і рядків буває більше. Суть цих таблиць проста: потрібно швидко і послідовно знаходити числа. В інтернеті є багато сайтів з таблицями Шульте. Можна також завантажити додаток на мобільний телефон (AppStore, GooglePlay) і тренувати навик, як з'явиться час.
😎 Ну і остання порада – будь-яка навичка потребує постійного тренування, ви це і так розумієте 😉
Займайтеся з дитиною щодня і дуже скоро ви побачите перші результати. Але не забувайте хвалити вашого юного школяра за навіть маленькі успіхи. Чим би не займалася дитина – це повинно приносити їй радість! 😘
вдома: практичні поради для батьків від психологині Світлани Ройз
-
Матеріал взято з сайту https://nus.org.ua/articles/praktychni-porady-dlya-batkiv-pro-navchannya-vdoma-vid-dytyachoyi-ta-simejnoyi-psyhologyni-svitlany-rojz/
Як у період тривог заспокоїти своїх дітей, а також зробити так, щоб удома вони не закинули навчання і водночас не відчували себе напружено? Про це “Новій українській школі” розповіла сімейна і дитяча психологиня Світлана Ройз.
Матеріал взято з сайту https://nus.org.ua/articles/praktychni-porady-dlya-batkiv-pro-navchannya-vdoma-vid-dytyachoyi-ta-simejnoyi-psyhologyni-svitlany-rojz/
Як у період тривог заспокоїти своїх дітей, а також зробити так, щоб удома вони не закинули навчання і водночас не відчували себе напружено? Про це “Новій українській школі” розповіла сімейна і дитяча психологиня Світлана Ройз.
ЗАГАЛЬНІ ТЕЗИ
-
1.Зараз діти, так само як і ми, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень. До цього додаються хвилювання про ДПА/ЗНО – поки немає розуміння щодо цього питання, від цього напруга посилюється. Тобто,зараз діти, особливо старші, потребують батьківської підтримки, вони очікують від батьків психологічної допомоги.
2.Ідеально, якщо батьки намагаються бути в контакті зі станом дитини і її почуттями, чесно говорять про те, що з нами відбувається. Треба просто сказати: “Якби мені зараз було потрібно вчитися вдома, я би, мабуть, на все забив. Мені самому складно зараз зібрати себе в купу. Давай допоможемо одне одному – наприклад, разом складемо розклад на день. Я потребую твоєї допомоги”.
3.Ми маємо розуміти, що перші два тижні – це період адаптації, коли ми тільки напрацьовуємо новий життєвий досвід. У когось – два, у когось – два з половиною. Це індивідуально. Взагалі, “по-хорошому”, на адаптацію дається до двох місяців, тобто два тижні – це фантастично швидко. Тому зараз ми маємо бути дуже терплячими і обережними до себе і своїх дітей.
4.Треба просто робити вдих та видих і нагадувати собі:“Я не вчитель”.Основа техніки безпеки для батьків: нам потрібно пам’ятати, що ми НЕ вчителі для наших дітей, у нас немає потрібних професійних навичок, ми не вміємо пояснювати предмети і, найголовніше (власне, чому батькам не можна навчати своїх дітей) – ми дуже емоційно залучаємось. Якщо дитина щось не розуміє, ми не можемо впоратись зі своїми емоціями: нам здається, що ми дурні, наша дитина дурна і таке інше. А дитина може просто не сприймати нас у ролі вчителя – і це нормально.
1.Зараз діти, так само як і ми, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень. До цього додаються хвилювання про ДПА/ЗНО – поки немає розуміння щодо цього питання, від цього напруга посилюється. Тобто,зараз діти, особливо старші, потребують батьківської підтримки, вони очікують від батьків психологічної допомоги.
2.Ідеально, якщо батьки намагаються бути в контакті зі станом дитини і її почуттями, чесно говорять про те, що з нами відбувається. Треба просто сказати: “Якби мені зараз було потрібно вчитися вдома, я би, мабуть, на все забив. Мені самому складно зараз зібрати себе в купу. Давай допоможемо одне одному – наприклад, разом складемо розклад на день. Я потребую твоєї допомоги”.
3.Ми маємо розуміти, що перші два тижні – це період адаптації, коли ми тільки напрацьовуємо новий життєвий досвід. У когось – два, у когось – два з половиною. Це індивідуально. Взагалі, “по-хорошому”, на адаптацію дається до двох місяців, тобто два тижні – це фантастично швидко. Тому зараз ми маємо бути дуже терплячими і обережними до себе і своїх дітей.
4.Треба просто робити вдих та видих і нагадувати собі:“Я не вчитель”.Основа техніки безпеки для батьків: нам потрібно пам’ятати, що ми НЕ вчителі для наших дітей, у нас немає потрібних професійних навичок, ми не вміємо пояснювати предмети і, найголовніше (власне, чому батькам не можна навчати своїх дітей) – ми дуже емоційно залучаємось. Якщо дитина щось не розуміє, ми не можемо впоратись зі своїми емоціями: нам здається, що ми дурні, наша дитина дурна і таке інше. А дитина може просто не сприймати нас у ролі вчителя – і це нормально.
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ
-
1.День не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань.Школа – це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того відчувають себе незрозуміло за що покараними, і нам важливо, аби школа не асоціювалась із додатковим покаранням.
2.У дитини, яка вчиться вдома, має бути окрема територія.Навіть якщо в неї немає своєї кімнати, можна символічно позначити невелику частину мотузкою на підлозі, зробити парканчик з іграшок або коробок – що завгодно.Ми всі зараз змушені жити і працювати разом на невеличкій території, і це час перегляду кордонів кожної людини – неважливо, великої чи маленької – і поваги до цих кордонів. Це час, коли батьки вчаться стукати, перш ніж увійти в кімнату підлітка, якщо вони не робили цього раніше. Час, коли дитина вчиться не підходити без нагальної потреби до мами, яка працює з дому.
3.Треба слідкувати, щоб дитина будь-якого віку робила перерви– і краще, якщо ми зупинимо її трохи раніше, ніж вона втомиться. Маленькі втомлюються за 10-15 хвилин, підлітки – десь за півгодини.
4.Відчиняйте вікна, провітрюйте, дбайте про свіже повітря під час навчання дитини. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки – у разі нестачі свіжого повітря ці показники зменшуються. Якщо дитина перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється, закатує істерики. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.
5.Часто, коли дитина бачить велику кількість завдань (більше 8), у неї природно починається паніка і їй легше взагалі закрити щоденник або месенджер. Наше завдання –допомогти структурувати підхід до навчання. Буквально скласти з дитиною план: ти починаєш робити оце, потім – це. Також – розбивати велике завдання на маленькі частини. Це стосується всіх дітей. Загалом старші школярі вже вміють це робити самостійно, але якщо дитина у стані тривоги – розфокусована, погляд відсторонений, відсутній, або дитина хапається то за одне, то за інше – їй треба допомогти.
6.Часто дитина перед вибором:з якого завдання почати – з простого чи складного?Це залежить від того, як ваша дитина “вступає в діяльність”. Щоб це зрозуміти, треба поспостерігати: як дитина прокидається? Є діти, які швидко встають, умиваються і починають усе робити. Коли така дитина їсть, вона спочатку з’їдає всі найсмачніші шматки і залишає несмачні наостанок. У такому ж режимі вона “вмикається” в усе нове. Тобто дуже швидко “входить” в урок – але й швидко втомлюється. Вона швидко здає контрольну роботу – але не факт, що там не буде помилок. Про таких дітей кажуть, що вони все схоплюють миттєво, але не зрозуміло, наскільки довго будуть це пам’ятати. Таким дітям треба складне давати на початку. І робити зарядку після уроку. Натомість, є діти іншого типу– які довше розганяються. Вони “вмикаються” не так швидко – але довше йдуть. Ці діти переважно встають поволі, не з першого разу, зазвичай спочатку з’їдають несмачне, а смачні шматочки залишають наостанок.Таким дітям треба на розгін давати легкші завдання, а складні – потім. Їм навіть можна ставити під час навчання енергійну музику – якщо музика їх не відволікає. Або робити перед уроком зарядку.
7.Коли ми хочемо дитину в щось швидко залучити – наприклад, у навчання – ми маємо пам’ятати, що в неї, як у кожної людини, є інерція. Коли маленька дитина грається, а їй треба сідати за уроки – тут допоможе обумовлений час або дзвоник будильника, який кличе до навчання. Або ми говоримо:“За 10 хвилин сідаємо за уроки”. Так ми виявляємо повагу до своєї дитини як до людини. Зрозуміло, що це складно, адже багато батьків сьогодні також живуть у режимі дефіциту сил. Найлегший спосіб зекономити сили – примус. Але це програшний спосіб.
1.День не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань.Школа – це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того відчувають себе незрозуміло за що покараними, і нам важливо, аби школа не асоціювалась із додатковим покаранням.
2.У дитини, яка вчиться вдома, має бути окрема територія.Навіть якщо в неї немає своєї кімнати, можна символічно позначити невелику частину мотузкою на підлозі, зробити парканчик з іграшок або коробок – що завгодно.Ми всі зараз змушені жити і працювати разом на невеличкій території, і це час перегляду кордонів кожної людини – неважливо, великої чи маленької – і поваги до цих кордонів. Це час, коли батьки вчаться стукати, перш ніж увійти в кімнату підлітка, якщо вони не робили цього раніше. Час, коли дитина вчиться не підходити без нагальної потреби до мами, яка працює з дому.
3.Треба слідкувати, щоб дитина будь-якого віку робила перерви– і краще, якщо ми зупинимо її трохи раніше, ніж вона втомиться. Маленькі втомлюються за 10-15 хвилин, підлітки – десь за півгодини.
4.Відчиняйте вікна, провітрюйте, дбайте про свіже повітря під час навчання дитини. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки – у разі нестачі свіжого повітря ці показники зменшуються. Якщо дитина перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється, закатує істерики. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.
5.Часто, коли дитина бачить велику кількість завдань (більше 8), у неї природно починається паніка і їй легше взагалі закрити щоденник або месенджер. Наше завдання –допомогти структурувати підхід до навчання. Буквально скласти з дитиною план: ти починаєш робити оце, потім – це. Також – розбивати велике завдання на маленькі частини. Це стосується всіх дітей. Загалом старші школярі вже вміють це робити самостійно, але якщо дитина у стані тривоги – розфокусована, погляд відсторонений, відсутній, або дитина хапається то за одне, то за інше – їй треба допомогти.
6.Часто дитина перед вибором:з якого завдання почати – з простого чи складного?Це залежить від того, як ваша дитина “вступає в діяльність”. Щоб це зрозуміти, треба поспостерігати: як дитина прокидається? Є діти, які швидко встають, умиваються і починають усе робити. Коли така дитина їсть, вона спочатку з’їдає всі найсмачніші шматки і залишає несмачні наостанок. У такому ж режимі вона “вмикається” в усе нове. Тобто дуже швидко “входить” в урок – але й швидко втомлюється. Вона швидко здає контрольну роботу – але не факт, що там не буде помилок. Про таких дітей кажуть, що вони все схоплюють миттєво, але не зрозуміло, наскільки довго будуть це пам’ятати. Таким дітям треба складне давати на початку. І робити зарядку після уроку. Натомість, є діти іншого типу– які довше розганяються. Вони “вмикаються” не так швидко – але довше йдуть. Ці діти переважно встають поволі, не з першого разу, зазвичай спочатку з’їдають несмачне, а смачні шматочки залишають наостанок.Таким дітям треба на розгін давати легкші завдання, а складні – потім. Їм навіть можна ставити під час навчання енергійну музику – якщо музика їх не відволікає. Або робити перед уроком зарядку.
7.Коли ми хочемо дитину в щось швидко залучити – наприклад, у навчання – ми маємо пам’ятати, що в неї, як у кожної людини, є інерція. Коли маленька дитина грається, а їй треба сідати за уроки – тут допоможе обумовлений час або дзвоник будильника, який кличе до навчання. Або ми говоримо:“За 10 хвилин сідаємо за уроки”. Так ми виявляємо повагу до своєї дитини як до людини. Зрозуміло, що це складно, адже багато батьків сьогодні також живуть у режимі дефіциту сил. Найлегший спосіб зекономити сили – примус. Але це програшний спосіб.
ПОЧАТКОВА ШКОЛА
-
У початковій школі мотивація до навчання – виключно зовнішня. Малюк вчиться заради задоволення, фану, заохочення.Треба також розуміти, що в дитини вже є невеликий, але досвід навчання. У першокласників його ще нема, але в 2-3 класах він уже напрацьовується.
1.Нам важливо,щоб, за можливості, не збивався звичний режим. Це неможливо в повній мірі, він однаково вже збився, але треба створити новий і намагатись його дотримуватись.
2.Треба, щоб для навчання було окреме місце.Ідеально, щоб був окремий простір, “кокон”, щоб дитина розуміла: вона туди заходить – і все, вона вже налаштована на навчання.
3.Важливо, щоб до навчання кликав якийсь сигнал, як дзвоник – наприклад, будильник телефона. Це має бути приємний звук, якась улюблена музика – але краще, аби це не був мамин голос. По відношенню до мами і тата й так буде вдосталь напруги: зараз батьки живуть у змішаних ролях, а скрізь, де є змішані ролі, – є конфлікти.
4.Оптимально, коли дитина займається 10, максимум 15 хвилин.Потім дзвенить дзвоник, дитина може випити води, порухатись. Ми ж пам’ятаємо, що живемо в умовах, коли в дитини знижена рухливість і нестача повітря.
5.Пам’ятаймо, що ми – не няньки і за дитину завдання не робимо. Але деяким дітям важливо, аби ми були в кімнаті, коли вони вчаться. Можна займатися своїми справами, але потрібна присутність батьків. Час від часу можна підходити до дитини, питати, як справи, підтримувати її, прикладаючи руку до місця підтримки – між лопатками на спині. Це таємне місце підвищення самооцінки, додавання сил.
6.Прекрасно, якщо батькам стане сил зробити з малюками “Гоґвортс” – тобто створити ігрове середовище. Якщо ми зможемо озброїтись чарівною паличкою, якою б торкалися лоба дитини і казали:“Ти з усім впораєшся”. Чарівний будильник у нас уже є, і не завадить знайти для дитини чарівний камінець мудрості – ну, і для себе принагідно.
7.Ми пам’ятаємо, що дитина перебуває в напрузі – отже, ми маємо більше, ніж зазвичай, звертати увагу на те, що їй вдається добре.Так званий метод “зеленої ручки”– підкреслювати не недоліки, а успіхи – особливо потрібний у режимі підвищеної напруги, коли дитина не дуже впевнена в собі.
У початковій школі мотивація до навчання – виключно зовнішня. Малюк вчиться заради задоволення, фану, заохочення.Треба також розуміти, що в дитини вже є невеликий, але досвід навчання. У першокласників його ще нема, але в 2-3 класах він уже напрацьовується.
1.Нам важливо,щоб, за можливості, не збивався звичний режим. Це неможливо в повній мірі, він однаково вже збився, але треба створити новий і намагатись його дотримуватись.
2.Треба, щоб для навчання було окреме місце.Ідеально, щоб був окремий простір, “кокон”, щоб дитина розуміла: вона туди заходить – і все, вона вже налаштована на навчання.
3.Важливо, щоб до навчання кликав якийсь сигнал, як дзвоник – наприклад, будильник телефона. Це має бути приємний звук, якась улюблена музика – але краще, аби це не був мамин голос. По відношенню до мами і тата й так буде вдосталь напруги: зараз батьки живуть у змішаних ролях, а скрізь, де є змішані ролі, – є конфлікти.
4.Оптимально, коли дитина займається 10, максимум 15 хвилин.Потім дзвенить дзвоник, дитина може випити води, порухатись. Ми ж пам’ятаємо, що живемо в умовах, коли в дитини знижена рухливість і нестача повітря.
5.Пам’ятаймо, що ми – не няньки і за дитину завдання не робимо. Але деяким дітям важливо, аби ми були в кімнаті, коли вони вчаться. Можна займатися своїми справами, але потрібна присутність батьків. Час від часу можна підходити до дитини, питати, як справи, підтримувати її, прикладаючи руку до місця підтримки – між лопатками на спині. Це таємне місце підвищення самооцінки, додавання сил.
6.Прекрасно, якщо батькам стане сил зробити з малюками “Гоґвортс” – тобто створити ігрове середовище. Якщо ми зможемо озброїтись чарівною паличкою, якою б торкалися лоба дитини і казали:“Ти з усім впораєшся”. Чарівний будильник у нас уже є, і не завадить знайти для дитини чарівний камінець мудрості – ну, і для себе принагідно.
7.Ми пам’ятаємо, що дитина перебуває в напрузі – отже, ми маємо більше, ніж зазвичай, звертати увагу на те, що їй вдається добре.Так званий метод “зеленої ручки”– підкреслювати не недоліки, а успіхи – особливо потрібний у режимі підвищеної напруги, коли дитина не дуже впевнена в собі.
Виклик екстренних служб через єдиний короткий номер
-
Буквально недавно в країні став дійсний загальний номер «112», набираючи який вдається миттєво додзвонитися в ту чи іншу службу. Зробивши виклик, ви додзвонитися в:
- Службу порятунку.
- Поліцію.
- Швидку.
- Газову службу.
«112» сьогодні є єдиним номером для всіх українських екстрених служб. Привілей цих цифр полягає в тому, що на нього є можливість зателефонувати з різних українських операторів. Ви можете легко викликати екстрені служби (швидку, газівників, поліцію, пожежників) зі свого мобільного телефону, причому неважливо буде це оператор Лайф, Київстар або Водафон. Як зателефонувати до швидкої напряму читайте далі.
Буквально недавно в країні став дійсний загальний номер «112», набираючи який вдається миттєво додзвонитися в ту чи іншу службу. Зробивши виклик, ви додзвонитися в:
- Службу порятунку.
- Поліцію.
- Швидку.
- Газову службу.
«112» сьогодні є єдиним номером для всіх українських екстрених служб. Привілей цих цифр полягає в тому, що на нього є можливість зателефонувати з різних українських операторів. Ви можете легко викликати екстрені служби (швидку, газівників, поліцію, пожежників) зі свого мобільного телефону, причому неважливо буде це оператор Лайф, Київстар або Водафон. Як зателефонувати до швидкої напряму читайте далі.
Як викликати швидку з мобільного Україна 2020?
-
101 Служба порятунку, пожежники 102 Поліція 103 Швидка допомога 104 Газова служба 109 Довідкова служба
На сьогоднішній день, щоб швидко додзвонитися і отримати допомогу, люди вдаються до використання цих номерів. На всі представлені номери дзвінки можуть здійснюватися, як зі стаціонарних операторів, так і мобільних.
| 101 | Служба порятунку, пожежники |
| 102 | Поліція |
| 103 | Швидка допомога |
| 104 | Газова служба |
| 109 | Довідкова служба |
На сьогоднішній день, щоб швидко додзвонитися і отримати допомогу, люди вдаються до використання цих номерів. На всі представлені номери дзвінки можуть здійснюватися, як зі стаціонарних операторів, так і мобільних.
А чи знаєте ви що необхідно озвучувати, здійснюючи екстрений дзвінок?
-
Звичайно ж, щоб викликати екстрену службу повинна статися якась непередбачена подія, яка викликала стрес. Коли так трапляється, у людини мимоволі вилітають з голови навіть найелементарніші речі. Стан паніки закінчується тим, що фахівцеві оператору доводиться вникати в якісь незрозумілі невиразні пояснення на підвищених тонах. Тим самим, люди втрачають свій дорогоцінний час, якого так потребують. Як же потрібно спілкуватися по телефону в таких випадках і про що першочергово варто сказати оператору?
- Перше, що потрібно зробити, це постаратися сформулювати те, через що ви набрали номер служби екстреної допомоги. Якщо, наприклад швидка допомога потрібна не вам, тоді спробуйте дізнатися, чи були у людини в минулому якісь захворювання або недуги, коли в останній раз він проходив лікування, в який момент його стан почав погіршуватися та інші подібні нюанси.
- Якщо ви подзвонили в пожежну або поліцію, за тим же принципом позначте, що сталося. Після цього завжди потрібно вказати точну адресу, аж до номера поверху і під'їзду, коду домофона і т.д.
- Коли діалог вже буде підходити до кінця, не забудьте назвати правильний контактний номер телефону та адресу. Навіть якщо людина щось переплутає і його важко буде знайти, вам зателефонують на номер, з якого був здійснений виклик для уточнення всіх подробиць.
Звичайно ж, щоб викликати екстрену службу повинна статися якась непередбачена подія, яка викликала стрес. Коли так трапляється, у людини мимоволі вилітають з голови навіть найелементарніші речі. Стан паніки закінчується тим, що фахівцеві оператору доводиться вникати в якісь незрозумілі невиразні пояснення на підвищених тонах. Тим самим, люди втрачають свій дорогоцінний час, якого так потребують. Як же потрібно спілкуватися по телефону в таких випадках і про що першочергово варто сказати оператору?
- Перше, що потрібно зробити, це постаратися сформулювати те, через що ви набрали номер служби екстреної допомоги. Якщо, наприклад швидка допомога потрібна не вам, тоді спробуйте дізнатися, чи були у людини в минулому якісь захворювання або недуги, коли в останній раз він проходив лікування, в який момент його стан почав погіршуватися та інші подібні нюанси.
- Якщо ви подзвонили в пожежну або поліцію, за тим же принципом позначте, що сталося. Після цього завжди потрібно вказати точну адресу, аж до номера поверху і під'їзду, коду домофона і т.д.
- Коли діалог вже буде підходити до кінця, не забудьте назвати правильний контактний номер телефону та адресу. Навіть якщо людина щось переплутає і його важко буде знайти, вам зателефонують на номер, з якого був здійснений виклик для уточнення всіх подробиць.
Як прискорити виклик швидкої допомоги або поліції з мобільного апарату?
-
Немає нічого дивного і надзвичайного в тому, що коли людина навмисно здійснює дзвінок в службу допомоги, він розраховує, що на його скаргу або прохання зреагують максимально оперативно, і що допомога прибуде практично миттєво.
Проте, у зв'язку з тим, що для всіх служб допомоги існує один номер, спочатку на виклик відповідає диспетчер, в свою чергу, який займається перенаправленням інформації безпосередньо у відділення конкретного району і т.д.
Виходячи з цього можна зробити висновок, щоб на дзвінок відреагували настільки оперативно, наскільки це можливо, потрібно відразу телефонувати у відділення міських служб, які відносяться до вашого району.
Як не дивно, але багато хто не знає, як викликати швидку з мобільного в Україні. Все досить просто. Для цього буде потрібно натиснути «0», після - код міської міжміського зв'язку, в якому ви перебуваєте, і відповідний короткий номер. «1» вводити не потрібно. Це дає можливість у переліку випадків істотно вплинути на прискорення реагування на надходячий дзвінок.
Немає нічого дивного і надзвичайного в тому, що коли людина навмисно здійснює дзвінок в службу допомоги, він розраховує, що на його скаргу або прохання зреагують максимально оперативно, і що допомога прибуде практично миттєво.
Проте, у зв'язку з тим, що для всіх служб допомоги існує один номер, спочатку на виклик відповідає диспетчер, в свою чергу, який займається перенаправленням інформації безпосередньо у відділення конкретного району і т.д.
Виходячи з цього можна зробити висновок, щоб на дзвінок відреагували настільки оперативно, наскільки це можливо, потрібно відразу телефонувати у відділення міських служб, які відносяться до вашого району.
Як не дивно, але багато хто не знає, як викликати швидку з мобільного в Україні. Все досить просто. Для цього буде потрібно натиснути «0», після - код міської міжміського зв'язку, в якому ви перебуваєте, і відповідний короткий номер. «1» вводити не потрібно. Це дає можливість у переліку випадків істотно вплинути на прискорення реагування на надходячий дзвінок.
Що якщо номер для виклику з мобільного не працює?
-
Бувають такі ситуації, коли набираючи один з номерів не виходить встановити зв'язок або диспетчер просто не реагує. Як у такому випадку зателефонувати до швидкої та інші інстанції з мобільного?
Якщо коли ви набираєте номер цікавлячої служби не виходить додзвонитися, що повністю руйнує всі ваші надії, тоді має сенс набрати один з вищезазначених існуючих районних номерів. У вашій телефонній книзі, дуже бажано, щоб були такі номери, тому подбайте про це заздалегідь.
Крім цього, слід у будь-якому випадку пам'ятати, що навіть приватні організації охорони здоров'я, які надають послуги в сфері безпеки, налічують базу коротких номерів які використовуються людьми в критичних випадках.
Бувають такі ситуації, коли набираючи один з номерів не виходить встановити зв'язок або диспетчер просто не реагує. Як у такому випадку зателефонувати до швидкої та інші інстанції з мобільного?
Якщо коли ви набираєте номер цікавлячої служби не виходить додзвонитися, що повністю руйнує всі ваші надії, тоді має сенс набрати один з вищезазначених існуючих районних номерів. У вашій телефонній книзі, дуже бажано, щоб були такі номери, тому подбайте про це заздалегідь.
Крім цього, слід у будь-якому випадку пам'ятати, що навіть приватні організації охорони здоров'я, які надають послуги в сфері безпеки, налічують базу коротких номерів які використовуються людьми в критичних випадках.
Інші короткі номери для виклику з мобільного телефону
-
Очевидно, що короткі номери на цьому не закінчуються. Є багато інших, за якими люди запросто безкоштовно дзвонять зі свого гаджета.
Може так скластися, що базуючись на сформованій події, людям можуть знадобитися не тільки такі знання, як набрати поліцію, пожежників чи швидку з мобільного. Якраз для цього і розробили інші короткі номери, зробивши дзвінок на які можна детально проконсультуватися з висококваліфікованими фахівцями. Нижче ми вам пропонуємо перелік цих номерів:
122 Прогноз погоди 127 Податкова адміністрація 176 Довідкова місцевої телефонної мережі 121 Точний час 175 Доставка пошти 170 Інформаційно-довідкова служба
Очевидно, що короткі номери на цьому не закінчуються. Є багато інших, за якими люди запросто безкоштовно дзвонять зі свого гаджета.
Може так скластися, що базуючись на сформованій події, людям можуть знадобитися не тільки такі знання, як набрати поліцію, пожежників чи швидку з мобільного. Якраз для цього і розробили інші короткі номери, зробивши дзвінок на які можна детально проконсультуватися з висококваліфікованими фахівцями. Нижче ми вам пропонуємо перелік цих номерів:
| 122 | Прогноз погоди |
| 127 | Податкова адміністрація |
| 176 | Довідкова місцевої телефонної мережі |
| 121 | Точний час |
| 175 | Доставка пошти |
| 170 | Інформаційно-довідкова служба |
Питання відповідь
-
Питання Відповідь Як зателефонувати до швидкої з мобільного? 103 Як зателефонувати в поліцію з мобільного? 102 Як зателефонувати пожежникам з мобільного? 101 Як зателефонувати в газову службу з мобільного? 104 Як зателефонувати в довідкову? 109
| Питання | Відповідь |
| Як зателефонувати до швидкої з мобільного? | 103 |
| Як зателефонувати в поліцію з мобільного? | 102 |
| Як зателефонувати пожежникам з мобільного? | 101 |
| Як зателефонувати в газову службу з мобільного? | 104 |
| Як зателефонувати в довідкову? | 109 |
Висновок
-
Завдяки цій статті тепер ви знаєте, як викликати швидку допомогу та інші екстрені служби з мобільного телефону будь-яких операторів зв'язку (Київстар, Лайф, Vodafone) таким чином, щоб вам допомогли швидко і результативно. Користуйтеся всією отриманою інформацією, щоб оперативно вирішувати непередбачувані ситуації, краще заздалегідь внесіть ці короткі номери в контакти свого мобільного телефону.
- Лекція для батьків "Жорстокість серед школярів"
-
Завдяки цій статті тепер ви знаєте, як викликати швидку допомогу та інші екстрені служби з мобільного телефону будь-яких операторів зв'язку (Київстар, Лайф, Vodafone) таким чином, щоб вам допомогли швидко і результативно. Користуйтеся всією отриманою інформацією, щоб оперативно вирішувати непередбачувані ситуації, краще заздалегідь внесіть ці короткі номери в контакти свого мобільного телефону.
-
16 питань і правильних відповідей. Безпека дітей – одне з найважливіших питань, які турбують батьків. Якщо ви хочете бути впевнені, що ваше чадо не потрапить ні в яку небезпечну ситуацію, вам слід заздалегідь навчити дитину правилам поведінки.
За матеріалами – Елки Зеленые.
16 питань і правильних відповідей. Безпека дітей – одне з найважливіших питань, які турбують батьків. Якщо ви хочете бути впевнені, що ваше чадо не потрапить ні в яку небезпечну ситуацію, вам слід заздалегідь навчити дитину правилам поведінки.
За матеріалами – Елки Зеленые.
Задайте дитині наступні питання. Не виключено, що відповіді дитини стануть для вас несподіванкою.
-
Що робити, якщо батьків немає вдома, а хтось намагається відкрити двері?
Візьмеш ти цукерку у незнайомої жінки?
Що робити, якщо з розетки пішов дим, а нікого з дорослих немає вдома?
Незнайомий дорослий просить тебе про допомогу. Допоможеш ти йому?
Що потрібно робити, якщо на тебе нападає зграя собак?
Підеш ти в гості до ровесника, з яким щойно познайомився?
Що робити, якщо ти відчув вдома запах газу?
Якщо ти чекаєш ліфт і до тебе підійшли незнайомець, ти поїдеш з ними разом?
Що слід робити, якщо ти помітив, що за тобою стежать?
Кому можна відкривати двері, якщо ти один вдома?
Що ти будеш робити, якщо незнайомець схопив тебе і не відпускає?
Як ти вчиниш, якщо загубишся в натовпі людей?
Що ти будеш робити, якщо опинишся на вулиці під час грози?
Що ти будеш робити, якщо хтось в інтернеті погрожує тобі або твоїм близьким?
Тебе покликали грати на замерзлу річку. Ти підеш?
Чи можна брати aптечку з лікaми, коли батьків немає вдома?
А ось і правильні відповіді:
Необхідно терміново зателефонувати батькам, а потім в поліцію (102) або службу порятунку (112). За цей час батьки зможуть попередити сусідів по телефону, і дитині нададуть допомогу.
У незнайомих людей брати їжу, іграшки та інші речі не можна ні в якому разі!
При виникненні пожежі або загрози займання / витоку газу необхідно швидко покинути квартиру і набрати номер пожежної служби (101), служби порятунку (112) або служби газу (104). Самостійно гасити пожежу категорично забороняється!
Коли людина потребує допомоги, то в першу чергу звернеться до дорослих. Тому якщо якийсь незнайомець просить про допомогу, слід йому відповісти категоричною відмовою. Причому відповідати потрібно швидко і відразу ж йти.
У ситуаціях з тваринами головне – зберігати спокій і не провокувати їх на агресію. Можна відволікти собак за допомогою якого-небудь предмета типу шапки, парасольки і т. д. Потрібно поступово віддалятися, що не зустрічаючись з собаками очима і не повертаючись до них спиною.
Ходити в гості до малознайомих людей, навіть ровесників, не можна ні в якому разі.
Телефонуйте в службу порятунку (112) або службу газу (104). Навчіть дитину не соромитися і не панікувати – краще помилковий виклик, ніж вибух.
На пропозицію зайти в ліфт з незнайомцями потрібно відповідати однозначною відмовою. Навчіть дитину в такій ситуації відповідати, що вона чекає батьків, які ось-ось підійдуть.
Потрібно зайти в людне місце (супермаркет, перукарню, кафе і т. д.) і вже звідти зателефонувати батькам і повідомити про стеження.
Чужим людям відкривати двері категорично забороняється! Це стосується будь-яких незнайомців, незалежно від статі і віку.
Треба якомога швидше привернути увагу людей. Можна кричати і битися. Також можна бити по машинам, які стоять поруч – можливо, спрацює сигналізація.
В такому випадку слід зберігати спокій. У натовпі необхідно поступово зміщуватися до краю, але не намагатися не йти проти людського потоку.
Слід знайти безпечне укриття. Це може бути найближчий магазин або під’їзд. Треба триматися подалі від водойм, металоконструкцій і високих дерев.
Про погрози будь-якого характеру слід негайно повідомити батькам, поліції або службі довіри
Кататися на замерзлому водоймищі без батьків категорично заборонено – винятків бути не може!
Щоб дитина усвідомлювала наслідки, потрібно пояснити небезпеку неправильного вживання лікарських засобів. Брати аптечку і користуватися незнайомими ліками під час відсутності батьків не можна.
Збережіть собі цей список і поділіться ним з іншими батьками – давайте разом дбати про безпеку наших дітей!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Що робити, якщо батьків немає вдома, а хтось намагається відкрити двері?
Візьмеш ти цукерку у незнайомої жінки?
Що робити, якщо з розетки пішов дим, а нікого з дорослих немає вдома?
Незнайомий дорослий просить тебе про допомогу. Допоможеш ти йому?
Що потрібно робити, якщо на тебе нападає зграя собак?
Підеш ти в гості до ровесника, з яким щойно познайомився?
Що робити, якщо ти відчув вдома запах газу?
Якщо ти чекаєш ліфт і до тебе підійшли незнайомець, ти поїдеш з ними разом?
Що слід робити, якщо ти помітив, що за тобою стежать?
Кому можна відкривати двері, якщо ти один вдома?
Що ти будеш робити, якщо незнайомець схопив тебе і не відпускає?
Як ти вчиниш, якщо загубишся в натовпі людей?
Що ти будеш робити, якщо опинишся на вулиці під час грози?
Що ти будеш робити, якщо хтось в інтернеті погрожує тобі або твоїм близьким?
Тебе покликали грати на замерзлу річку. Ти підеш?
Чи можна брати aптечку з лікaми, коли батьків немає вдома?
А ось і правильні відповіді:
Необхідно терміново зателефонувати батькам, а потім в поліцію (102) або службу порятунку (112). За цей час батьки зможуть попередити сусідів по телефону, і дитині нададуть допомогу.
У незнайомих людей брати їжу, іграшки та інші речі не можна ні в якому разі!
При виникненні пожежі або загрози займання / витоку газу необхідно швидко покинути квартиру і набрати номер пожежної служби (101), служби порятунку (112) або служби газу (104). Самостійно гасити пожежу категорично забороняється!
Коли людина потребує допомоги, то в першу чергу звернеться до дорослих. Тому якщо якийсь незнайомець просить про допомогу, слід йому відповісти категоричною відмовою. Причому відповідати потрібно швидко і відразу ж йти.
У ситуаціях з тваринами головне – зберігати спокій і не провокувати їх на агресію. Можна відволікти собак за допомогою якого-небудь предмета типу шапки, парасольки і т. д. Потрібно поступово віддалятися, що не зустрічаючись з собаками очима і не повертаючись до них спиною.
Ходити в гості до малознайомих людей, навіть ровесників, не можна ні в якому разі.
Телефонуйте в службу порятунку (112) або службу газу (104). Навчіть дитину не соромитися і не панікувати – краще помилковий виклик, ніж вибух.
На пропозицію зайти в ліфт з незнайомцями потрібно відповідати однозначною відмовою. Навчіть дитину в такій ситуації відповідати, що вона чекає батьків, які ось-ось підійдуть.
Потрібно зайти в людне місце (супермаркет, перукарню, кафе і т. д.) і вже звідти зателефонувати батькам і повідомити про стеження.
Чужим людям відкривати двері категорично забороняється! Це стосується будь-яких незнайомців, незалежно від статі і віку.
Треба якомога швидше привернути увагу людей. Можна кричати і битися. Також можна бити по машинам, які стоять поруч – можливо, спрацює сигналізація.
В такому випадку слід зберігати спокій. У натовпі необхідно поступово зміщуватися до краю, але не намагатися не йти проти людського потоку.
Слід знайти безпечне укриття. Це може бути найближчий магазин або під’їзд. Треба триматися подалі від водойм, металоконструкцій і високих дерев.
Про погрози будь-якого характеру слід негайно повідомити батькам, поліції або службі довіри
Кататися на замерзлому водоймищі без батьків категорично заборонено – винятків бути не може!
Щоб дитина усвідомлювала наслідки, потрібно пояснити небезпеку неправильного вживання лікарських засобів. Брати аптечку і користуватися незнайомими ліками під час відсутності батьків не можна.
Збережіть собі цей список і поділіться ним з іншими батьками – давайте разом дбати про безпеку наших дітей!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Вправи, які допоможуть удосконалити техніку читання та зроблять
цей процес легшим і цікавішим. Як і скільки займатися з дитиною читайте далі.
ТРИВАЛІСТЬ
ЗАНЯТЬБатьки,
які формулюють завдання на кшталт “поки не дочитаєш цю казку, з-за столу не
встанеш”, – роблять величезну помилку. Краще читати менше, але частіше. Три
невеликих заняття впродовж дня по 5-7 хвилин будуть набагато ефективнішими, ніж
одне тривалістю 15-20 хвилин. Проміжок між заняттями має бути не меншим від
однієї-двох годин.Вправа
перша: СЛОВА-ПОЛОВИНКИЗавдання:
за окремим фрагментом слова здогадатися, якою є його інша частина. Для цього
потрібно написати 5-10 слів на паперових листках та розрізати їх на половинки.
Перемішайте і запропонуйте дитині скласти з цих елементів слова.Вправа
друга: БУКСИРЦя
вправа передбачає спільне читання дитини з дорослим. Оберіть сторінку з книги
та відзначте початок тексту. Читайте його про себе, водячи рядками, які ви
читаєте, пальцем. Завдання дитини – паралельно читати той самий текст, але
вголос, слідкуючи за рухом вашого пальця. Таким чином дитина буде
“підлаштовуватися” під швидкість так званого “буксира” – тобто вашого ритму
читання.Вправа
третя: ЧИТАННЯ НА ЧАСВиберіть
текст, який дитина буде читати протягом однієї хвилини. Як тільки час спливе –
скажіть “Стоп!”. Позначте місце у тексті, на якому учень зупинився. Повторіть
читання спочатку, знову засікаючи одну хвилину. За другим разом обсяг тексту
буде більшим. Ця вправа дає змогу відразу побачити результат, і це надзвичайно
мотивує учня ще більше удосконалювати свої навички читання.Вправа
четверта: СТРИБОК – ЗУПИНКАДитина
кладе руки на коліна, перед нею книга з текстом. Після вашої команди “Стрибок!”
дитина починає читати. Команда “Зупинка!” – означає вимогу зупинитися, підняти
голову, заплющити очі та кілька секунд відпочити. Після команди “Стрибок!”
учень очима має знайти у книзі місце, на якому зупинився, та продовжити
читання.
20 фраз, які змусять вашу дитину слухатися
Наша дитина є найкращим нашим відображенням. І коли вона погано поводиться, подумайте, що ви робите не так. В першу чергу – чи правильно ви розмовляєте з нею. Спілкуватися з дитиною треба так, як ви хотіли б, щоб розмовляли з вами. Поради вчителя-вихователя Венді Снайдер опублікував Motherly.
Вправи, які допоможуть удосконалити техніку читання та зроблять цей процес легшим і цікавішим. Як і скільки займатися з дитиною читайте далі.
ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТЬБатьки, які формулюють завдання на кшталт “поки не дочитаєш цю казку, з-за столу не встанеш”, – роблять величезну помилку. Краще читати менше, але частіше. Три невеликих заняття впродовж дня по 5-7 хвилин будуть набагато ефективнішими, ніж одне тривалістю 15-20 хвилин. Проміжок між заняттями має бути не меншим від однієї-двох годин.Вправа перша: СЛОВА-ПОЛОВИНКИЗавдання: за окремим фрагментом слова здогадатися, якою є його інша частина. Для цього потрібно написати 5-10 слів на паперових листках та розрізати їх на половинки. Перемішайте і запропонуйте дитині скласти з цих елементів слова.Вправа друга: БУКСИРЦя вправа передбачає спільне читання дитини з дорослим. Оберіть сторінку з книги та відзначте початок тексту. Читайте його про себе, водячи рядками, які ви читаєте, пальцем. Завдання дитини – паралельно читати той самий текст, але вголос, слідкуючи за рухом вашого пальця. Таким чином дитина буде “підлаштовуватися” під швидкість так званого “буксира” – тобто вашого ритму читання.Вправа третя: ЧИТАННЯ НА ЧАСВиберіть текст, який дитина буде читати протягом однієї хвилини. Як тільки час спливе – скажіть “Стоп!”. Позначте місце у тексті, на якому учень зупинився. Повторіть читання спочатку, знову засікаючи одну хвилину. За другим разом обсяг тексту буде більшим. Ця вправа дає змогу відразу побачити результат, і це надзвичайно мотивує учня ще більше удосконалювати свої навички читання.Вправа четверта: СТРИБОК – ЗУПИНКАДитина кладе руки на коліна, перед нею книга з текстом. Після вашої команди “Стрибок!” дитина починає читати. Команда “Зупинка!” – означає вимогу зупинитися, підняти голову, заплющити очі та кілька секунд відпочити. Після команди “Стрибок!” учень очима має знайти у книзі місце, на якому зупинився, та продовжити читання.
20 фраз, які змусять вашу дитину слухатися
Наша дитина є найкращим нашим відображенням. І коли вона погано поводиться, подумайте, що ви робите не так. В першу чергу – чи правильно ви розмовляєте з нею. Спілкуватися з дитиною треба так, як ви хотіли б, щоб розмовляли з вами. Поради вчителя-вихователя Венді Снайдер опублікував Motherly.
“Замініть свій звинувачувальний, негативний, загрозливий тон на нейтральний, правильний, співчутливий, підбадьорливий (це може забрати БАГАТО часу) і поведінка вашого малюка може значно покращитися.
Ці 20 позитивних фраз – дуже добрий початок, якщо ви хочете змінити тональність вашого з дитиною спілкування”:
1. «Про що тобі потрібно пам’ятати?»
Не вживайте: «Будь обережним».
Приклад: «Про що нам треба пам’ятати, коли ми граємо в парку?» або «Будь ласка, коли йдеш по цій стіні, рухайся повільно, як обережна черепаха».
Пояснення: діти часто ігнорують фрази, які ми повторюємо знову і знову. Фраза “будь обережним” не несе в собі потрібного змісту, тому її потрібно промовляти більш точно. Озвучте запобіжні заходи або донесіть інформацію про те, чого ви хочете.
2. «Будь ласка, говори спокійно».
Не вживайте: «Припини кричати!» або «Будь спокійнішим!»
Приклад: «Будь ласка, говоріть тихо або пошепки» (сказати пошепки) або: «Я люблю ваш спів, але потрібно вийти на вулицю або в ігрову кімнату, щоб робити це голосно».
Пояснення: деякі діти, природно, кричать голосніше за інших. Покажіть їм, де це можна робити, щоб не заважати людям, використовуйте для цього силу шепоту. У поєднанні з ніжним сенсорним і зоровим контактом, шепіт – неймовірно ефективний спосіб змусити дітей слухати.
3. «Хочеш зробити це самостійно чи тобі допомогти?»
Не вживайте: «Третій раз повторюю, одягайся!»
Приклад: «Ми йдемо. Одягнеш черевики самостійно чи мені допомогти тобі?» або «Сядеш в машину сам чи мені допомогти тобі? »
Пояснення: більшість дітей хочуть, щоб їм дали завдання. Необхідно надати їм вибір і їх навички критичного мислення скасують спокусу противитися.
4. «Що ти зрозумів з цієї помилки?»
Не вживайте: «Ганьба!» або «Могло б бути і краще».
Приклад: «Що ти зрозумів, коли зробив це неправильно?» або «Як зробити це по-іншому наступного разу, щоб не потрапити в біду?»
Пояснення: зосередження уваги на мотивації до зміни поведінки на майбутнє принесе вам набагато кращі результати, ніж докір за минулий вчинок.
5. «Будь ласка, …».
Не вживайте: «Не треба!» або «Зупинись!».
Приклад: «Будь ласка, легко погладь песика» або «Будь ласка, поклади взуття до шафи».
Пояснення: Ви кажете офіціантці, друзям і рідним про те, чого НЕ хочете? Адже простіше і легше сказати про те, чого хочете.
6. «Сьогодні ми повинні йти швидко!»
Не вживайте: «Поспішай!» або «Ми запізнюємося!»
Приклад: «Сьогодні ми машинки-булліти на трасі Формули-1! Подивимося, як швидко ми можемо рухатися!»
Пояснення: дозволяйте дітям бути повільними! Але якщо поспішаєте, то це потрібно зробити для них цікавим.
7. «Хочеш піти зараз або через десять хвилин?»
Не вживайте: «Час йти … Негайно!»
Приклад: «Хлопці, хочете піти зараз чи погратися ще десять хвилин, а потім піти?
Пояснення: діти дуже самі люблять бути відповідальними за свій вибір! Це вимагає трохи уваги, але це працює! Дайте їм вибір і вони будуть поводитися краще, ніж якщо намагатися їх змушувати.
8. «Давай додамо цю іграшку в список подарунків на день народження!»
Не вживайте: «Ми не можемо собі цього дозволити» або «Ні, я сказала – НІЯКИХ ІГРАШОК!»
Приклад: «Давай купимо цю іграшку на твій день народження?»
Пояснення: якщо бути чесними, ми часто можемо купити це маленьке Лего, ми просто не хочемо його купувати. Замість того, щоб говорити про відсутність грошей і створювати відчуття дефіциту, краще навчити їх дочекатися іграшки або заробити на неї.
9. «Зупинися, вдихни повітря, тепер проси».
Не вживайте: «Припини рюмсати!»
Приклад: «Давайте зупинимося, подихаємо разом, тепер спробуй ще раз попросити, чого ти хочеш».
Пояснення: Обов’язково змоделюймо це. Продовжуйте повторювати це спокійно, поки дитина не заспокоїться і не змінить свого тону.
10. «Поважай себе та інших».
Не вживайте: «Будь чемним».
Приклад: «Не забувай, що потрібно поважати себе та інших, навіть якщо ти нервуєшся».
Пояснення: будьте конкретними, оскільки діти часто не сприймають загальних понять. Запитайте, чого ви хочете і попросіть їх повторити те, що важливо запам’ятати.
11. «Працюй в команді».
Приберіть: «Не командуй!» і «Ніхто не захоче гратися з тобою, якщо будеш робити так».
Приклад: «Ти чудовий лідер. Не забувай використовувати своїх навичок спільної роботи сьогодні. Запитуй друзів, а не навчай їх, що робити».
Роз’яснення: багато дітей, які хочуть домінувати (або відчувати себе сильними) часто говорять, що вони владні або що ніхто не хоче їх слухати.
Станьте тренером своєї дитини і навчіть її чесної гри: запитувати замість того, щоб командувати, показувати замість того, щоб розповідати і робити щось по черзі.
12. «Мені потрібно, щоб ти…».
Не вживайте: «Припини робити ___» і «Це не нормально для ___».
Приклад: «Мені потрібно, щоб ти легенько погладив собаку». «Мені потрібно, щоб ти сповільнилася і рухалася, як черепаха, адже ми знаходимося на небезпечному паркінгу».
Пояснення: заборони часто не діють ефективно і діти краще реагують, коли ми спілкуємося з ними не наказовим способом. Крім того, прохання про те, чого ви хочете – величезне, воно спрямовує дітей в потрібному вам напрямку (на відміну від зосередження на тому, чого ви НЕ хочете!)
13. «Поплач, я хвилююся за тебе».
Не вживайте: «Не будь дитиною» або «Не плач».
Приклад: “Цілком нормально, що тобі сумно, я буду тут, якщо знадоблюся. Я знаю, що ти зможеш знайти спосіб подбати про себе”.
Пояснення: діти дуже позитивно реагують, коли ми не тиснемо на них, щоб зупинити їх плач або спробувати змусити їх не хвилюватися. Навчайте їх тому, що вони здатні впоратися з собою і вони швидше перестануть сумувати, а також вибудують свою самооцінку.
14. «Як ти подбаєш про себе?»
Не вживайте: «Зроби це і все буде добре», «Це не має значення» або «Чому ти завжди розпускаєш нюні? Візьми печиво».
Приклад: «Це нормально, що ти…. Що ти можеш зробити, щоб допомогти собі почуватися краще?
Пояснення: вміння дітей піклуватися про себе – неймовірний подарунок! Діти, які вміють чесно переживати емоції, роблять менше непродуманих дій, менше потрапляють в неприємності і мають більш високу самооцінку.
15. «Я почекаю, поки ти закінчиш».
Не вживайте: «Дай я зроблю це».
Приклад: «Схоже, тобі потрібен час, я сяду і почекаю».
Пояснення: батькам потрібно менше поспішати. Нехай дитина сама зав’яже шнурки або прочитає вивіску. Мета – дозволити дітям спробувати, витримати невдачу, повторити спробу і закріпити почуття умілості, щоб вони не завжди залежали від нас!
16. «Я люблю тебе, незважаючи ні на що».
Не вживайте: «Ніхто не любить тебе, коли ти погано поводишся» або «Не цілуй мене після того, як зробив таке».
Приклад: «Я люблю тебе, незалежно від того, як ти себе поводила. Наступного разу попроси іграшку, замість того, щоб схопити її».
Пояснення: в основі позитивного виховання лежить безумовна любов. Це означає, що наша любов до наших дітей не повинна залежати від їхньої доброї поведінки. Ми любимо їх всім серцем, безумовно. Це задовольняє потребу дітей належати, що є ключовим мотивувальним фактором.
17. «Я хвилююся, тому що…».
Не вживайте: «Ти недостатньо дорослий» або «Ти занадто малий, щоб зробити це».
Приклад: «Я хвилююся за тебе, коли ти йдеш по цій стіні, я боюся, що ти впадеш і нашкодиш собі».
Пояснення: коли у нас є свої страхи і турботи, наші діти краще реагують і поважають наші обмеження. Діти часто думають, що вони є досить дорослими, досить сильними і досить вмілими.
Тому вони швидко ганяють на велосипеді або лізуть на високий паркан. Нагадайте дітям про ризик, використовуючи фразу “Я хвилююся…”.
18. «Зроби це сам».
Не вживайте: «Мені байдуже».
Приклад: «Мені б дуже сподобалася твоя допомога».
Пояснення: коли нам дійсно все одно, це чудова можливість розширити можливості наших дітей і дозволити їм зробити щось самостійно!
Хороші лідери також є хорошими послідовниками, тому потрібно дозволити дітям іноді самостійно приймати рішення.
19. «Я вірю в тебе і підтримую тебе».
Не вживайте: «Я сам подбаю про це» або «Чому я повинен робити це замість тебе?»
Приклад: «Я бачу, як це складно для тебе і я вірю в те, що ти впораєшся з цим. Я тут, щоб підтримати тебе, якщо потрібні думки про те, як правильно вирішити ситуацію».
Пояснення: важливо налаштовувати наших дітей на успіх. Вони повинні вміти піклуватися про себе, вирішувати свої проблеми і бути впевненими в тому, на що здатні. Підтримка замість вирішення ситуації часто вимагає більшого терпіння, але вона створює самооцінку і внутрішню мотивацію у дітей!
20. «Як ти почуваєшся?»
Не вживайте: «Заспокойся! Не потрібно так сумувати!»
Приклад: «Я бачу, що ти засмучена, що ти відчуваєш?»
Пояснення: Допомагати дітям ідентифікувати свої емоції й ефективно спілкуватися з ними – важливий елемент позитивного виховання.
Коли діти добре себе почувають, відчуваючи емоції і, передаючи їх іншим (замість того, щоб заперечувати їх і намагатися приховати), поведінка змінюється і стає більш відкритою та сповненою поваги.
Використовуйте ці фрази, щоб налагодити діалог зі своїми дітьми!
Техніка читання 1 клас — нормативи
Зараз багато дітей йдуть в школу, вже вміючи читати. І тільки деякі вчаться цього в 1 класі. Тим не менш, у першому півріччі першого навчального року проходить початкова перевірка техніки читання.
Під технікою читання батьки найчастіше розуміють кількість слів, яку читає (вимовляє) дитина за 1 хвилину. Але це тільки одна складова. Учитель звертає увагу на правильність читання слів, виразність (дотримання знаків пунктуації), ступінь розуміння прочитаного тексту. З плином навчального року діти вчаться читати краще, відповідно повинна поступово підвищуватися техніка читання кожної дитини.
Є певні, затверджені норми техніки читання в 1 класі.
Нормативи техніки читання в 1 класі:
• перше півріччя – 20-30 слів за хвилину;
• друге півріччя – 30-40 слів за хвилину.
Підкреслюю, що це орієнтовні норми техніки читання.
У першому класі оцінки не ставлять. Але якщо вам цікаво оцінити результат вашої дитини, то можна зробити це наступним чином:
• високий рівень — більше 40 слів за хвилину;
•достатній рівень— від 30 до 40 слів за хвилину;
• середній рівень — від 25 до 30 слів за хвилину;
• низький рівень — менше 25 слів.
Ще раз нагадаю, що кількість прочитаних слів – не єдиний показник техніки читання. Учитель звертає увагу на правильність вимови слів/помилки, читає учень прості слова цілком або по складах, робить паузи в кінці речення, виділяє інтонацією знаки пунктуації.
Перевірка техніки читання вдома
Якщо ви хочете перевіряти відповідність техніки читання вашої дитини нормам протягом всіх наступних класів початкової школи у домашніх умовах, вибирайте тексти, відповідні віку. Для першокласника це повинні бути прості тексти з коротким пропозиціями, короткими словами. Після прочитання тексту, попросіть розповісти дитину про те, що вона прочитала. За необхідності задайте навідні запитання.
Батьки, які дбають про успіхи своїх дітей у навчанні, замислюються над тим, як допомогти дитині читати у відповідності з нормою техніки читання в першому класі.
Необхідно зрозуміти, що швидкість – це тільки один з параметрів, якими характеризується читання. Не менш важливі: здатність розуміти прочитане, вміння виразно читати вголос, вміння читати про себе. Тому потрібно розвивати всі в сукупності.
Для того, щоб навчитися читати, потрібно, щоб дитина полюбила читання і книги. Ось кілька підказок, як можна сприяти цьому:
• Читати дітям уголос. З дітьми постарше весело і корисно читати за ролями, особливо якщо книга захоплююча.
• Купувати якісні книги, відповідно до віку. Завдання батьків звертати увагу не тільки на зміст (хоча це теж, без сумніву, важливо), але і на оформлення. Чим молодша дитина, тим більше повинно бути ілюстрацій, більші букви.
• Пропонуйте книги, у відповідності з інтересами дитини. Якщо сусідка розповіла, що її синові дуже сподобалося читати Карлсона, а вашій дитині не цікаво і більше хочеться читати про машини, поступіться. Нехай читає те, що йому цікаво. Ви ж хочете, щоб він полюбив читання, а не навпаки? Також зверніть увагу на те, що в той час, коли дитина ще тільки вчиться читати, великі тексти йому важко осилити. Тому потрібні цікаві книги, де багато картинок, менше тексту. Наприклад, комікси. Або дитячі енциклопедії — основний текст енциклопедії читати ще важко, але дитина може розглядати картинки, читаючи підписи до них.
Діти багато чому вчаться у своїх батьків. Якщо в сім’ї читають дорослі, то діти звикають до того, що книги – друзі людини. Читайте самі!
Тексти для перевірки техніки читання в 1 класі
Корова, кінь і пес
Корова, кінь і пес засперечалися між собою, кого із них господар найбільше любить.
- Звичайно, мене, - каже кінь, - я йому плуга й борону тягаю, дрова з лісу вожу, він сам на мені в місто їздить. Пропав би він без мене.
- Ні, господар більше мене любить, - каже корова, - я все його сімейство молоком напуваю.
- Ні, господар більше мене любить, - гарчить пес, - я його хату стережу. Вислухав господар цю суперечку та й каже:
- Перестаньте сваритися, всі ви мені потрібні, і кожен із вас добрий на своєму місці. Але сам себе ніхто не хвалить!
ЖУРАВЛИК
Вже настала весна. Вийшло Сонечко. Почав танути сніг. На річках скресла крига. Але зима ще не хоче відступати.Вона заховала Сонечко і знову сталопохмуро і холодно.
— Я дістану Сонечко,— сказав маленький журавлик.
Він спитав у мудрого Орла дорогу і полетів за високі гори. Там Журавлик побачив великий замок і визволив Сонечко. Знову стало тепло і весело.
ЧОМУ ПАПУГИ РІЗНОКОЛЬОРОВІ
У давнину всі папуги були білі. Але одного разу пішов дощ, а після нього з’явилась веселка. Папуги, які ніколи раніш не бачили веселки, дуже зраділи i почали біля неї літати. Один папуга долетів до червоної смуги, другий — до зеленої, третій — до синьої...
А найспритніші папуги встигли торкнутись до всіх смужок цієї першої на землі веселки. З тих пір i стали різнокольоровими.
ЗВІДКИ В НЕБІ ЗІРКИ
На одній планеті жили жовті бли -скучі квітки. Там часто бувала сонячна погода — i квіти сіяли, відбиваючи промінці сонця.
Одного разу погода зіпсувалась. Стало холодно, пішов сніг. Квіти зго- рнули свої пелюстки. Потім, коли знов з’явилось сонце, квіти розпустились, міркуючи, що все скінчилось. Але ж раптом налетів хижий вітер — i квіти не змогли утриматись! Вони розлетілися по всьому космосу. З тих пір у небі сіяють яскраві жовті квіти, які люди звуть зірками.
РОДИНА СВІЧОК
В одній квартирі поселилась родина свічок. Життя було не яскраве: цілий день вони дивились у вікно, а ввечері — у телевізор.
Але ж одного разу в домі залунала гучна музика — i родину свічок запросили до святкового столу та поставили поряд з квітами. До них з поклоном підійшли сірники та пода -рували кожній жовтий жаркий капелюшок. Тепер свічки весело потрі -скували i навкруги лягали теплі яскраві промінці. І нехай поступово свічки ставали все менше — але ж як затишно та хороше було за столом. Вони прожи- ли своє коротке життя яскраво!
Нащо дубам листя взимку?
Уже ліс і не жовтий. Уже він безлистий. Гуде потихеньку вгорі. Стоїть у тумані. Там у верховітті ходить зима, носить в синій пелені завірюху. Тільки дуби брунатні. Міднолисті вони. Аж весною роздягнуться. Взимку всі дерева гудітимуть на стужі голим віттям. А дуби шумітимуть їм про весну.
Ось нащо дубам листя взимку.
1. Про що шумлять дуби взимку?
2. Коли вони скинуть листя?
Ведмідь і мишка
Спіймав ведмідь якось у своєму барлозі бешкетницю мишку.
Почала мишка просити ведмедя:
- Відпусти мене . . . І я тобі колись у пригоді стану.
Посміявся ведмідь з тої помічниці і відпустив мишку.
Ось одного разу заплутався ведмідь у мисливських тенетах. Рвався,
рвався – ніяк не виплутається. Тут прибігла мишка, перегризла петлю і допомогла ведмедеві визволитися.
1. Де спіймав ведмідь мишку?
2. Що мишка пообіцяла ведмедеві?
3. Як мишка допомогла ведмедеві?
Хитрий Хомка
Купила бабуся внукам хом’яка. Біленький, тепленький, з червоними очицями. Ротик – наче бантик. І такий уже спритний! Діти назвали його Хомкою.
Взялися хлоп’ята годувати Хомку. Гриз він сухарі, морквину, бурячок. Щоки в нього роздулися. З’їв усе і кудись зник. Так було кілька разів.
Одного разу Юрко хотів узути свої гумові чобітки. А там чималий запас їжі. Замість нірки Хомка чобіток пристосував.
1. Кого діти назвали Хомкою?
2. Де ховав Хомка запас їжі?
Сніжинка
З неба летіла на землю сніжинка. Вона була легка, ніжна, прозора, мов пушинка. І красива мов зірка.
На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка. Хлопчик думав: ось впаде комусь під ноги і її затопчуть.
Ні, не треба падати сніжинці на землю. Не треба її затоптувати. Хлопчик простяг долоню. Він захотів приголубити сніжинку. А вона впала на теплу, добру руку хлопчика й розтанула.
Хлопчик із жалем дивився на руку. На долоні блищала крапелька, мов сльозинка.
1. Яку пору року описано в оповіданні?
2. Що падало з неба на землю?
3. Який вигляд мала сніжинка?
4. Чому хлопчик хотів врятувати сніжинку?
5. Що сталося зі сніжинкою на його долоні?
Навкруги казкові шати
Навкруги казкові шати –
Сиве плетиво гілок.
Спробуй зразу відгадати,
Де тут в’яз, а де дубок.
Де калина, де шипшина,
Де черешенька мала?
Все зима запорошила,
Запушила, замела.
Сплять над озером ялинки,
Як сестрички в сповитку,
Біла віхола хустинки
Їм зіткала нашвидку.
І берізка – мов лілея –
В платті з ніжних пелюсток.
Замість бантика у неї –
З клена зірваний листок.
1. Який ліс взимку?
2. Чи легко взимку відгадати, де яке дерево?
3. На кого схожі ялинки?
4. У що вбралися берізки?
Все в лісі співає
Весною ми пішли до лісу. Зійшло сонце. Подихнув вітерець. Всі дерева заспівали. Кожне співало свою пісню. Берізка співала ніжну пісню. Хотілося підбігти під білокору красуню і обійняти її. Дуб співав мужню пісню. Ми слухали її, і нам хотілося бути сильними. Верба співала над ставком задумливу пісню. Вона нагадувала про осінь.
Ось такі пісні ми почули в лісі.
1. Яку пісню співало кожне дерево?
Криничка
У лузі – криничка. Вона тут давно – давно. Хто її викопав – невідомо. Над криничкою верба нахилилася. На гілці глиняний кухлик висить. Не минають люди криничку. Верба подає їм кухлика, а криничка пригощає водицею. Чистою, прохолодною, на лугових травах настояною. Усіх щедро напуває криничка: і трактористів, і пастухів, і перехожих. А води в ній не меншає.
1. Чим пригощає криничка перехожих?
Як бджілка знаходить квітку конвалії
Вилетіла з вулика бджілка. Літає над пасікою й дослухається. Чує, десь далеко-далеко дзвенять голосні дзвіночки. Летить бджілка на музику дзвіночків. Прилітає до лісу. А то дзвонять квіти конвалії. Кожна квітка-маленький срібний дзвіночок. У середині – золотий молоточок. Б’є молоточок по сріблу – лунає дзвін – аж до пасіки лине. Ото так конвалія кличе бджілку. Прилітає бджілка, збирає з квітки пилок та й каже: - Дякую, квітко . ..
А квітка мовчить. Вона лише зніяковіло опускає голівку.
1. Де живе бджілка?
2. Куди дзвін привів бджілку?
3. Чому видзвонювали лісові конвалії?
4. Що збирала бджілка з конвалії?
Сиві волосинки
Два тижні маленька Олеся тяжко хворіла. Їй було так тяжко, що кожної хвилини дівчинка могла померти.
Від її постелі ні на мить не відходила мама.
Коли небезпека минула і Олесі стало легше, мама лягла поруч з донькою й заснула.
Прокинулась мама, Олеся й запитує її:
- Мамо, чому це в косах твоїх багато срібних волосинок?
- Горе посріблило, - відповіла мама.
- Матусю, - сказала Олеся, - яку ж тобі радість принести, щоб не стало цих срібних волосинок?
1. Що сталося з Олесею?
2. Хто піклувався про неї?
3. Про що запитала Олеся маму?
Наш рід
Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, чорнобривці, сині волошки. Навіть качечку вишила.
- Що це буде, нене? – питає Андрійко.
- Українська святкова сорочка для тебе.
- Чому українська? – допитується Андрійко.
- Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься Україною. А ти маленький українець.
- А ти, мамо? - І я українка, і татко, й бабуся, й дідусь. Ми українського роду і любимо нашу землю, нашу мову, наші квіти. Україна – як наша рідна хата.
1. Які квіти вишивала мама на полотні?
2. Чому сорочка називається українською?
3. Як називається наша земля?
Як котові соромно стало
Вийшов кіт на поріг. Мружиться від ясного сонечка. Раптом чує – горобці зацвірінькали. Принишк кіт, насторожився. Тихенько почав пробиратися до паркана. А там сидять горобці.
Підповз аж до паркана та як стрибне. Хотів горобця схопити. А горобчик – пурх та й утік. Кіт перелетів через паркан та в калюжу й упав. Вискочив мокрий, брудний.
Іде кіт додому. Соромно йому. А горобці позліталися з усього подвір’я, літають над невдахою й цвірінькають. То вони сміються з кота.
1. Хто сидів на паркані?
2. Чому кіт упав у калюжу?
3. Куди подався мокрий кіт?
4. Який у нього був настрій?
Липа
Біля нашого двору зацвіла липа. Квітки липи жовті – жовті і дуже пахучі. Раді бджоли цій порі. Адже стара кучерява липа виділяє нектару не менше, ніж гектар гречки. А ще липа допомагає людям позбавитися застуди. Хто п’є чай із завареним сушеним липовим цвітом,той дуже зміцнює своє здоров’я. Ми всі доглядаємо липу.
- Чим корисний липовий цвіт?
Хто дужче любить
Були якось Петько з Миколою в лісі. Суниць вони назбирали мало, зате двох їжаків зловили. Трапились вони на дорозі – ну як не взяти? Понесли хлопці їжаків додому, кожний до себе.
Минуло кілька днів. Знову зустрілися хлопчики і засперечалися, хто з них більше любить свого їжака. Петька хвалиться, що годує їжака молоком, ганчір’я намостив у коморі, мало не голки йому чистить.
- А ти що зробив для свого їжака? – питає.
- Нічого, - похмуро відповів Микола. - От бачиш, - сказав Петька, - не любиш ти свого їжака.
- Ні, люблю, - заперечив Микола, - я його до лісу відніс, випустив на волю.
Палець у чорнилі
Це сталося у другому класі. На перерві хтось, пустуючи, мазнув чорнилом стінку біля дверей. На стінці залишився слід від пальця.
Задзвенів дзвінок. До класу заходить учителька. Вона побачила той слід і питає:
- Хто вимазав стінку чорнилом?
Усі мовчать. На першій парті сидів Мишко. У нього палець був у чорнилі.
- Це ти? – питає вчителька.
- Ні, не я, - відповідає мишко.
- Як тобі не соромно! – гнівається вчителька. – Нашкодив, ще й не зізнаєшся.
Мишко стоїть, похиливши голову. Він жде, коли Петро, що сидить за останньою партою, встане й скаже:
- Це я мазнув стіну. Але Петро мовчить, заховавши під парту руку. Невже він не знає, що так підло чинити?
Як Павлик списав у Зіни задачу
Павлик був стурбований. Дома він сидів над задачею й не міг розв’язати. Тож до школи Павлик прийшов зарано, щоб у когось її списати. Бо працювати сам не любив.
Ось прийшла Зіна. Вона добре вміла розв’язувати задачі. Павлик і питає:
- На скільки питань задача?
- На три запитання, - відповідає Зіна.
– А хіба ти не розв’язав?
- Не вийшла . . . Дай списати . . .
- Ой, Павлику, чого ж ти сам не хочеш працювати? – питає Зіна.
Але таки дала йому свій зошит.
Павлик став списувати. Одна дія, друга, ось уже третя, а в третій дії він помітив у Зіни помилку. Там, де треба було написати 23, вона написала 32.
У своєму зошиті Павлик написав правильно, а Зіні не сказав, що в неї помилка.
Учителька зібрала зошити, щоб перевірити. Наступного дня їх і принесла.
- У Павлика оцінка «п’ять», - сказала вчителька. – Молодець, Павлику, добре попрацював над задачею. А в тебе, Зіно, - «чотири». Помилку зробила . . .
Зіна поблідла. Вона глянула на Павлика. Павлик почервонів і похнюпив голову.
Почистили ковзанку
Олег прийшов додому весь у снігу.
- Де тебе нечиста сила носить? Поглянь – но, з новенького пальта зробив ганчірку . . .
Олег слухав, слухав, як його мати вичитує, а потім каже:
- Мамо, ось уже майже годину ти мене лаєш, а хлопці мене весь вечір хвалили.
- За що ж це вони тебе хвалили? – дивується мати.
- А за те, що я ковзанку від снігу розчистив.
- І у тебе вистачило сили таке поле з лопатою вимахати?
- Хіба ж я дурний, мамо, лопатою махати. Я собі лежав на спині – відпочивав, а хлопці тягали мене за ноги по льоду. От і почистили ковзанку.
Ледача подушка
Маленькій Яринці треба рано – рано вставати, щоб до школи йти. А не хочеться, ой, як не хочеться! Увечері й питає Яринка в дідуся:
- Дідусю, чому вранці вставати не хочеться? . .
- Це подушка в тебе ледача, - відповів дідусь.
- А що ж їй зробити, щоб не була ледача?
- Знаю я таємницю, - пошепки сказав дідусь.
– Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіже повітря. Добре вибий її кулачками – вона й не буде ледача.
Наступного дня, рано – раненько, знову не хочеться вставати Яринці. Але ж треба подушку провчити, лінощі з неї вибити!
Схопилась Яринка швиденько, вдяглася, взяла подушку, винесла на подвір’я, поклала на лавку – та кулачками її, кулачками. Повернулася до хати, поклала подушку на ліжко – та й умиватися.
Кішка долі нявчить, за стіною вітер гуде, дідусь у вуса посміхається.
Івасик і Тарасик
Івасик ловив рибку. Все, що зловив, склав у кошик, закинув кошик на плечі та й іде додому. Побачив його Тарасик та й тихенько, тихенько за ним. Думає, як би витягти рибку.
Тільки Тарасик підкрався до кошичка, а Івасик почув, що хтось ззаду до кошичка добирається, та й озирнувся . . . Тарасик одскочив, руки заклав назад, голову задер – іде, наче то не він до кошичка добирався.
Пішов Івасик далі. Йде собі спокійно, а Тарасик знов підкрався, заклав у кошик руку – та як заверещить!
Великий рак вчепився йому в палець.
Бо в кошичку не тільки рибка була, а й раки. А Тарасик аж скаче, так йому болить.
Івасик обернувся, побачив та й сміється з Тарасика: ага! попався!
Насилу Івасик одчепив од пальця рака. Одчепив, поклав у кошичок та й сказав: «На чужий коровай рота не розкри -вай». А у Тарасика палець розпух, кров з нього капає . . . Плаче, бідний. А Івасик пішов додому.
Категорія: Для учнів |
Зараз багато дітей йдуть в школу, вже вміючи читати. І тільки деякі вчаться цього в 1 класі. Тим не менш, у першому півріччі першого навчального року проходить початкова перевірка техніки читання.
Під технікою читання батьки найчастіше розуміють кількість слів, яку читає (вимовляє) дитина за 1 хвилину. Але це тільки одна складова. Учитель звертає увагу на правильність читання слів, виразність (дотримання знаків пунктуації), ступінь розуміння прочитаного тексту. З плином навчального року діти вчаться читати краще, відповідно повинна поступово підвищуватися техніка читання кожної дитини.
Під технікою читання батьки найчастіше розуміють кількість слів, яку читає (вимовляє) дитина за 1 хвилину. Але це тільки одна складова. Учитель звертає увагу на правильність читання слів, виразність (дотримання знаків пунктуації), ступінь розуміння прочитаного тексту. З плином навчального року діти вчаться читати краще, відповідно повинна поступово підвищуватися техніка читання кожної дитини.
Є певні, затверджені норми техніки читання в 1 класі.
Нормативи техніки читання в 1 класі:
• перше півріччя – 20-30 слів за хвилину;
• друге півріччя – 30-40 слів за хвилину.
Підкреслюю, що це орієнтовні норми техніки читання.
Нормативи техніки читання в 1 класі:
• перше півріччя – 20-30 слів за хвилину;
• друге півріччя – 30-40 слів за хвилину.
Підкреслюю, що це орієнтовні норми техніки читання.
У першому класі оцінки не ставлять. Але якщо вам цікаво оцінити результат вашої дитини, то можна зробити це наступним чином:
• високий рівень — більше 40 слів за хвилину;
•достатній рівень— від 30 до 40 слів за хвилину;
• середній рівень — від 25 до 30 слів за хвилину;
• низький рівень — менше 25 слів.
• високий рівень — більше 40 слів за хвилину;
•достатній рівень— від 30 до 40 слів за хвилину;
• середній рівень — від 25 до 30 слів за хвилину;
• низький рівень — менше 25 слів.
Ще раз нагадаю, що кількість прочитаних слів – не єдиний показник техніки читання. Учитель звертає увагу на правильність вимови слів/помилки, читає учень прості слова цілком або по складах, робить паузи в кінці речення, виділяє інтонацією знаки пунктуації.
Перевірка техніки читання вдома
Якщо ви хочете перевіряти відповідність техніки читання вашої дитини нормам протягом всіх наступних класів початкової школи у домашніх умовах, вибирайте тексти, відповідні віку. Для першокласника це повинні бути прості тексти з коротким пропозиціями, короткими словами. Після прочитання тексту, попросіть розповісти дитину про те, що вона прочитала. За необхідності задайте навідні запитання.
Якщо ви хочете перевіряти відповідність техніки читання вашої дитини нормам протягом всіх наступних класів початкової школи у домашніх умовах, вибирайте тексти, відповідні віку. Для першокласника це повинні бути прості тексти з коротким пропозиціями, короткими словами. Після прочитання тексту, попросіть розповісти дитину про те, що вона прочитала. За необхідності задайте навідні запитання.
Батьки, які дбають про успіхи своїх дітей у навчанні, замислюються над тим, як допомогти дитині читати у відповідності з нормою техніки читання в першому класі.
Необхідно зрозуміти, що швидкість – це тільки один з параметрів, якими характеризується читання. Не менш важливі: здатність розуміти прочитане, вміння виразно читати вголос, вміння читати про себе. Тому потрібно розвивати всі в сукупності.
Для того, щоб навчитися читати, потрібно, щоб дитина полюбила читання і книги. Ось кілька підказок, як можна сприяти цьому:
• Читати дітям уголос. З дітьми постарше весело і корисно читати за ролями, особливо якщо книга захоплююча.
• Купувати якісні книги, відповідно до віку. Завдання батьків звертати увагу не тільки на зміст (хоча це теж, без сумніву, важливо), але і на оформлення. Чим молодша дитина, тим більше повинно бути ілюстрацій, більші букви.
• Пропонуйте книги, у відповідності з інтересами дитини. Якщо сусідка розповіла, що її синові дуже сподобалося читати Карлсона, а вашій дитині не цікаво і більше хочеться читати про машини, поступіться. Нехай читає те, що йому цікаво. Ви ж хочете, щоб він полюбив читання, а не навпаки? Також зверніть увагу на те, що в той час, коли дитина ще тільки вчиться читати, великі тексти йому важко осилити. Тому потрібні цікаві книги, де багато картинок, менше тексту. Наприклад, комікси. Або дитячі енциклопедії — основний текст енциклопедії читати ще важко, але дитина може розглядати картинки, читаючи підписи до них.
Діти багато чому вчаться у своїх батьків. Якщо в сім’ї читають дорослі, то діти звикають до того, що книги – друзі людини. Читайте самі!
Тексти для перевірки техніки читання в 1 класі
Корова, кінь і пес
Корова, кінь і пес засперечалися між собою, кого із них господар найбільше любить.
- Звичайно, мене, - каже кінь, - я йому плуга й борону тягаю, дрова з лісу вожу, він сам на мені в місто їздить. Пропав би він без мене.
- Ні, господар більше мене любить, - каже корова, - я все його сімейство молоком напуваю.
- Ні, господар більше мене любить, - гарчить пес, - я його хату стережу. Вислухав господар цю суперечку та й каже:
- Перестаньте сваритися, всі ви мені потрібні, і кожен із вас добрий на своєму місці. Але сам себе ніхто не хвалить!
ЖУРАВЛИК
Вже настала весна. Вийшло Сонечко. Почав танути сніг. На річках скресла крига. Але зима ще не хоче відступати.Вона заховала Сонечко і знову сталопохмуро і холодно.
— Я дістану Сонечко,— сказав маленький журавлик.
Він спитав у мудрого Орла дорогу і полетів за високі гори. Там Журавлик побачив великий замок і визволив Сонечко. Знову стало тепло і весело.
ЧОМУ ПАПУГИ РІЗНОКОЛЬОРОВІ
У давнину всі папуги були білі. Але одного разу пішов дощ, а після нього з’явилась веселка. Папуги, які ніколи раніш не бачили веселки, дуже зраділи i почали біля неї літати. Один папуга долетів до червоної смуги, другий — до зеленої, третій — до синьої...А найспритніші папуги встигли торкнутись до всіх смужок цієї першої на землі веселки. З тих пір i стали різнокольоровими.
ЗВІДКИ В НЕБІ ЗІРКИ
На одній планеті жили жовті бли -скучі квітки. Там часто бувала сонячна погода — i квіти сіяли, відбиваючи промінці сонця.
Одного разу погода зіпсувалась. Стало холодно, пішов сніг. Квіти зго- рнули свої пелюстки. Потім, коли знов з’явилось сонце, квіти розпустились, міркуючи, що все скінчилось. Але ж раптом налетів хижий вітер — i квіти не змогли утриматись! Вони розлетілися по всьому космосу. З тих пір у небі сіяють яскраві жовті квіти, які люди звуть зірками.
РОДИНА СВІЧОК
В одній квартирі поселилась родина свічок. Життя було не яскраве: цілий день вони дивились у вікно, а ввечері — у телевізор.
Але ж одного разу в домі залунала гучна музика — i родину свічок запросили до святкового столу та поставили поряд з квітами. До них з поклоном підійшли сірники та пода -рували кожній жовтий жаркий капелюшок. Тепер свічки весело потрі -скували i навкруги лягали теплі яскраві промінці. І нехай поступово свічки ставали все менше — але ж як затишно та хороше було за столом. Вони прожи- ли своє коротке життя яскраво!
Нащо дубам листя взимку?
Уже ліс і не жовтий. Уже він безлистий. Гуде потихеньку вгорі. Стоїть у тумані. Там у верховітті ходить зима, носить в синій пелені завірюху. Тільки дуби брунатні. Міднолисті вони. Аж весною роздягнуться. Взимку всі дерева гудітимуть на стужі голим віттям. А дуби шумітимуть їм про весну.
Ось нащо дубам листя взимку.
1. Про що шумлять дуби взимку?
2. Коли вони скинуть листя?
Ведмідь і мишка
Спіймав ведмідь якось у своєму барлозі бешкетницю мишку.
Почала мишка просити ведмедя:
- Відпусти мене . . . І я тобі колись у пригоді стану.
Посміявся ведмідь з тої помічниці і відпустив мишку.
Ось одного разу заплутався ведмідь у мисливських тенетах. Рвався,
рвався – ніяк не виплутається. Тут прибігла мишка, перегризла петлю і допомогла ведмедеві визволитися.
1. Де спіймав ведмідь мишку?
2. Що мишка пообіцяла ведмедеві?
3. Як мишка допомогла ведмедеві?
Хитрий Хомка
Купила бабуся внукам хом’яка. Біленький, тепленький, з червоними очицями. Ротик – наче бантик. І такий уже спритний! Діти назвали його Хомкою.
Взялися хлоп’ята годувати Хомку. Гриз він сухарі, морквину, бурячок. Щоки в нього роздулися. З’їв усе і кудись зник. Так було кілька разів.
Одного разу Юрко хотів узути свої гумові чобітки. А там чималий запас їжі. Замість нірки Хомка чобіток пристосував.
1. Кого діти назвали Хомкою?
2. Де ховав Хомка запас їжі?
Сніжинка
З неба летіла на землю сніжинка. Вона була легка, ніжна, прозора, мов пушинка. І красива мов зірка.
На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка. Хлопчик думав: ось впаде комусь під ноги і її затопчуть.
Ні, не треба падати сніжинці на землю. Не треба її затоптувати. Хлопчик простяг долоню. Він захотів приголубити сніжинку. А вона впала на теплу, добру руку хлопчика й розтанула.
Хлопчик із жалем дивився на руку. На долоні блищала крапелька, мов сльозинка.
1. Яку пору року описано в оповіданні?
2. Що падало з неба на землю?
3. Який вигляд мала сніжинка?
4. Чому хлопчик хотів врятувати сніжинку?
5. Що сталося зі сніжинкою на його долоні?
Навкруги казкові шати
Навкруги казкові шати –
Сиве плетиво гілок.
Спробуй зразу відгадати,
Де тут в’яз, а де дубок.
Де калина, де шипшина,
Де черешенька мала?
Все зима запорошила,
Запушила, замела.
Сплять над озером ялинки,
Як сестрички в сповитку,
Біла віхола хустинки
Їм зіткала нашвидку.
І берізка – мов лілея –
В платті з ніжних пелюсток.
Замість бантика у неї –
З клена зірваний листок.
1. Який ліс взимку?
2. Чи легко взимку відгадати, де яке дерево?
3. На кого схожі ялинки?
4. У що вбралися берізки?
Все в лісі співає
Весною ми пішли до лісу. Зійшло сонце. Подихнув вітерець. Всі дерева заспівали. Кожне співало свою пісню. Берізка співала ніжну пісню. Хотілося підбігти під білокору красуню і обійняти її. Дуб співав мужню пісню. Ми слухали її, і нам хотілося бути сильними. Верба співала над ставком задумливу пісню. Вона нагадувала про осінь.
Ось такі пісні ми почули в лісі.
1. Яку пісню співало кожне дерево?
Криничка
У лузі – криничка. Вона тут давно – давно. Хто її викопав – невідомо. Над криничкою верба нахилилася. На гілці глиняний кухлик висить. Не минають люди криничку. Верба подає їм кухлика, а криничка пригощає водицею. Чистою, прохолодною, на лугових травах настояною. Усіх щедро напуває криничка: і трактористів, і пастухів, і перехожих. А води в ній не меншає.
1. Чим пригощає криничка перехожих?
Як бджілка знаходить квітку конвалії
Вилетіла з вулика бджілка. Літає над пасікою й дослухається. Чує, десь далеко-далеко дзвенять голосні дзвіночки. Летить бджілка на музику дзвіночків. Прилітає до лісу. А то дзвонять квіти конвалії. Кожна квітка-маленький срібний дзвіночок. У середині – золотий молоточок. Б’є молоточок по сріблу – лунає дзвін – аж до пасіки лине. Ото так конвалія кличе бджілку. Прилітає бджілка, збирає з квітки пилок та й каже: - Дякую, квітко . ..
А квітка мовчить. Вона лише зніяковіло опускає голівку.
1. Де живе бджілка?
2. Куди дзвін привів бджілку?
3. Чому видзвонювали лісові конвалії?
4. Що збирала бджілка з конвалії?
Сиві волосинки
Два тижні маленька Олеся тяжко хворіла. Їй було так тяжко, що кожної хвилини дівчинка могла померти.
Від її постелі ні на мить не відходила мама.
Коли небезпека минула і Олесі стало легше, мама лягла поруч з донькою й заснула.
Прокинулась мама, Олеся й запитує її:
- Мамо, чому це в косах твоїх багато срібних волосинок?
- Горе посріблило, - відповіла мама.
- Матусю, - сказала Олеся, - яку ж тобі радість принести, щоб не стало цих срібних волосинок?
1. Що сталося з Олесею?
2. Хто піклувався про неї?
3. Про що запитала Олеся маму?
Наш рід
Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, чорнобривці, сині волошки. Навіть качечку вишила.
- Що це буде, нене? – питає Андрійко.
- Українська святкова сорочка для тебе.
- Чому українська? – допитується Андрійко.
- Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься Україною. А ти маленький українець.
- А ти, мамо? - І я українка, і татко, й бабуся, й дідусь. Ми українського роду і любимо нашу землю, нашу мову, наші квіти. Україна – як наша рідна хата.
1. Які квіти вишивала мама на полотні?
2. Чому сорочка називається українською?
3. Як називається наша земля?
Як котові соромно стало
Вийшов кіт на поріг. Мружиться від ясного сонечка. Раптом чує – горобці зацвірінькали. Принишк кіт, насторожився. Тихенько почав пробиратися до паркана. А там сидять горобці.
Підповз аж до паркана та як стрибне. Хотів горобця схопити. А горобчик – пурх та й утік. Кіт перелетів через паркан та в калюжу й упав. Вискочив мокрий, брудний.
Іде кіт додому. Соромно йому. А горобці позліталися з усього подвір’я, літають над невдахою й цвірінькають. То вони сміються з кота.
1. Хто сидів на паркані?
2. Чому кіт упав у калюжу?
3. Куди подався мокрий кіт?
4. Який у нього був настрій?
Липа
Біля нашого двору зацвіла липа. Квітки липи жовті – жовті і дуже пахучі. Раді бджоли цій порі. Адже стара кучерява липа виділяє нектару не менше, ніж гектар гречки. А ще липа допомагає людям позбавитися застуди. Хто п’є чай із завареним сушеним липовим цвітом,той дуже зміцнює своє здоров’я. Ми всі доглядаємо липу.
Хто дужче любить
Були якось Петько з Миколою в лісі. Суниць вони назбирали мало, зате двох їжаків зловили. Трапились вони на дорозі – ну як не взяти? Понесли хлопці їжаків додому, кожний до себе.
Минуло кілька днів. Знову зустрілися хлопчики і засперечалися, хто з них більше любить свого їжака. Петька хвалиться, що годує їжака молоком, ганчір’я намостив у коморі, мало не голки йому чистить.
- А ти що зробив для свого їжака? – питає.
- Нічого, - похмуро відповів Микола. - От бачиш, - сказав Петька, - не любиш ти свого їжака.
- Ні, люблю, - заперечив Микола, - я його до лісу відніс, випустив на волю.
Палець у чорнилі
Це сталося у другому класі. На перерві хтось, пустуючи, мазнув чорнилом стінку біля дверей. На стінці залишився слід від пальця.
Задзвенів дзвінок. До класу заходить учителька. Вона побачила той слід і питає:
- Хто вимазав стінку чорнилом?
Усі мовчать. На першій парті сидів Мишко. У нього палець був у чорнилі.
- Це ти? – питає вчителька.
- Ні, не я, - відповідає мишко.
- Як тобі не соромно! – гнівається вчителька. – Нашкодив, ще й не зізнаєшся.
Мишко стоїть, похиливши голову. Він жде, коли Петро, що сидить за останньою партою, встане й скаже:
- Це я мазнув стіну. Але Петро мовчить, заховавши під парту руку. Невже він не знає, що так підло чинити?
Як Павлик списав у Зіни задачу
Павлик був стурбований. Дома він сидів над задачею й не міг розв’язати. Тож до школи Павлик прийшов зарано, щоб у когось її списати. Бо працювати сам не любив.
Ось прийшла Зіна. Вона добре вміла розв’язувати задачі. Павлик і питає:
- На скільки питань задача?
- На три запитання, - відповідає Зіна.
– А хіба ти не розв’язав?
- Не вийшла . . . Дай списати . . .
- Ой, Павлику, чого ж ти сам не хочеш працювати? – питає Зіна.
Але таки дала йому свій зошит.
Павлик став списувати. Одна дія, друга, ось уже третя, а в третій дії він помітив у Зіни помилку. Там, де треба було написати 23, вона написала 32.
У своєму зошиті Павлик написав правильно, а Зіні не сказав, що в неї помилка.
Учителька зібрала зошити, щоб перевірити. Наступного дня їх і принесла.
- У Павлика оцінка «п’ять», - сказала вчителька. – Молодець, Павлику, добре попрацював над задачею. А в тебе, Зіно, - «чотири». Помилку зробила . . .
Зіна поблідла. Вона глянула на Павлика. Павлик почервонів і похнюпив голову.
Почистили ковзанку
Олег прийшов додому весь у снігу.
- Де тебе нечиста сила носить? Поглянь – но, з новенького пальта зробив ганчірку . . .
Олег слухав, слухав, як його мати вичитує, а потім каже:
- Мамо, ось уже майже годину ти мене лаєш, а хлопці мене весь вечір хвалили.
- За що ж це вони тебе хвалили? – дивується мати.
- А за те, що я ковзанку від снігу розчистив.
- І у тебе вистачило сили таке поле з лопатою вимахати?
- Хіба ж я дурний, мамо, лопатою махати. Я собі лежав на спині – відпочивав, а хлопці тягали мене за ноги по льоду. От і почистили ковзанку.
Ледача подушка
Маленькій Яринці треба рано – рано вставати, щоб до школи йти. А не хочеться, ой, як не хочеться! Увечері й питає Яринка в дідуся:
- Дідусю, чому вранці вставати не хочеться? . .
- Це подушка в тебе ледача, - відповів дідусь.
- А що ж їй зробити, щоб не була ледача?
- Знаю я таємницю, - пошепки сказав дідусь.
– Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіже повітря. Добре вибий її кулачками – вона й не буде ледача.
Наступного дня, рано – раненько, знову не хочеться вставати Яринці. Але ж треба подушку провчити, лінощі з неї вибити!
Схопилась Яринка швиденько, вдяглася, взяла подушку, винесла на подвір’я, поклала на лавку – та кулачками її, кулачками. Повернулася до хати, поклала подушку на ліжко – та й умиватися.
Кішка долі нявчить, за стіною вітер гуде, дідусь у вуса посміхається.
Івасик і Тарасик
Івасик ловив рибку. Все, що зловив, склав у кошик, закинув кошик на плечі та й іде додому. Побачив його Тарасик та й тихенько, тихенько за ним. Думає, як би витягти рибку.
Тільки Тарасик підкрався до кошичка, а Івасик почув, що хтось ззаду до кошичка добирається, та й озирнувся . . . Тарасик одскочив, руки заклав назад, голову задер – іде, наче то не він до кошичка добирався.
Пішов Івасик далі. Йде собі спокійно, а Тарасик знов підкрався, заклав у кошик руку – та як заверещить!
Великий рак вчепився йому в палець.
Бо в кошичку не тільки рибка була, а й раки. А Тарасик аж скаче, так йому болить.
Івасик обернувся, побачив та й сміється з Тарасика: ага! попався!
Насилу Івасик одчепив од пальця рака. Одчепив, поклав у кошичок та й сказав: «На чужий коровай рота не розкри -вай». А у Тарасика палець розпух, кров з нього капає . . . Плаче, бідний. А Івасик пішов додому.
| |
Коментарі
Дописати коментар